1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

співати

співа́ти 1. шк. дуже добре відповідати (ср, ст): Я підготовляв матуристів від першої години у VIII кпясі, переробляв з ними масу “партій”, екзаменував суворо, але при самому іспиті (матурі) майже всі “співали” і мало хто “загнувся” (Крип'якевич)

2. вул. видавати під час допиту; зраджувати (ст): Дуже болючим був теж для мене факт, що мене оскаржено в шпигунстві на користь большевиків – саме тих ворогів, проти яких була спрямована наша боротьба. Дальше було ясно, що Вебери “співають” і зізнають не так, як ми договорювалися, але говорять правду (Дейчаківський)||сипати

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співати — (відтворювати голосом щось співуче) виспівувати, виводити, (голосно, без вміння) горланити. Словник синонімів Полюги
  2. співати — співа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. співати — Виспівувати, (під ніс) курникати, мугикати, наспівувати, (в лад) підспівувати, (- що) оспівувати що; (- птахів) щебетати, висвистувати, (- півня) кукурікати, піяти; (- кулі) свистіти; (- вітер) густи, завивати; (- душу) радіти; (знай своє) ЖМ. Словник синонімів Караванського
  4. співати — I заспівати, басити, виводити (першим голосом), виспівувати, виспівуватися, вити, витягати, вокалити, гарликати, гелетати (по-дитячому), горланити, горлати, горлопанити, гудіти, густи, деренчати, запіти, запіяти, заспівувати, квичати, концертувати... Словник синонімів Вусика
  5. співати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Видавати голосом музичні звуки. || Уміти голосом передавати мелодії, маючи для цього відповідні природні дані. || Виступати зі співом професійно (на естраді, в опері і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. співати — СПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Видавати голосом музичні звуки. Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько (Марко Вовчок); – То й не заспіває ніхто?.. Словник української мови у 20 томах
  7. співати — Заспівай мені пісню народу, а я скажу тобі,, чи має він свободу. У пісні кожен нарід виспівує або тугу за свободою, або радість зо свобідного життя. Ти ще не такої заспіваєш. Грозьба, як прийде лихо, то ти інакше будеш говорити. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. співати — все співа́є у кого, у кому. Хто-небудь перебуває в дуже піднесеному радісному настрої. Йому раптом зробилося легко і навіть весело. “Додому! Додому!” — співало все в ньому (Григорій Тютюнник). душа́ (се́рце) співа́є чия (чиє), у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  9. співати — НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИ розм., КУРНИ́КАТИ розм., КУРГИ́КАТИ діал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене... Словник синонімів української мови
  10. співати — Співа́ти, -ва́ю, -ва́єш що, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. співати — СПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. неперех. Видавати голосом музичні звуки. Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько (Вовчок, І, 1955, 3); — То й не заспіває ніхто?.. Словник української мови в 11 томах
  12. співати — Співа́ти, -ва́ю, -єш гл. Пѣть. В полі пташки літають, веселенько співають. Мет. 65. На гуслях грає, красно співає. Pauli. На два криласи не можна співати. Ном. № 6964. Словник української мови Грінченка