1. Приповідки або українсько-народня філософія

співати

Заспівай мені пісню народу, а я скажу тобі,, чи має він свободу.

У пісні кожен нарід виспівує або тугу за свободою, або радість зо свобідного життя.

Ти ще не такої заспіваєш.

Грозьба, як прийде лихо, то ти інакше будеш говорити.

Хто співає, той журбу проганяє.

В пісні забуваємо про журбу.

Хто співає в смутку, тому полегша прудка.

Співаючи забуваємо про горе.

Хто співає, у того робота скоро минає.

Бо у пісні час минає непомітно.

Я ще тобі не такої заспіваю.

Я тобі ще таке скажу, що й не будеш знати, що з собою робити.

Співає, як муха в глечику.

Про того, хто не вміє співати.

Співаєш добре, а перестанеш — ще краще.

Жартома звертаються до того, хто не вміє співати.

Співатиме півень чи ні, а день буде.

Закономірності природи не залежать від людських бажань.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співати — (відтворювати голосом щось співуче) виспівувати, виводити, (голосно, без вміння) горланити. Словник синонімів Полюги
  2. співати — співа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. співати — Виспівувати, (під ніс) курникати, мугикати, наспівувати, (в лад) підспівувати, (- що) оспівувати що; (- птахів) щебетати, висвистувати, (- півня) кукурікати, піяти; (- кулі) свистіти; (- вітер) густи, завивати; (- душу) радіти; (знай своє) ЖМ. Словник синонімів Караванського
  4. співати — I заспівати, басити, виводити (першим голосом), виспівувати, виспівуватися, вити, витягати, вокалити, гарликати, гелетати (по-дитячому), горланити, горлати, горлопанити, гудіти, густи, деренчати, запіти, запіяти, заспівувати, квичати, концертувати... Словник синонімів Вусика
  5. співати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Видавати голосом музичні звуки. || Уміти голосом передавати мелодії, маючи для цього відповідні природні дані. || Виступати зі співом професійно (на естраді, в опері і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. співати — СПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Видавати голосом музичні звуки. Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько (Марко Вовчок); – То й не заспіває ніхто?.. Словник української мови у 20 томах
  7. співати — співа́ти 1. шк. дуже добре відповідати (ср, ст): Я підготовляв матуристів від першої години у VIII кпясі, переробляв з ними масу “партій”, екзаменував суворо, але при самому іспиті (матурі) майже всі “співали” і мало хто “загнувся” (Крип'якевич) 2. вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. співати — все співа́є у кого, у кому. Хто-небудь перебуває в дуже піднесеному радісному настрої. Йому раптом зробилося легко і навіть весело. “Додому! Додому!” — співало все в ньому (Григорій Тютюнник). душа́ (се́рце) співа́є чия (чиє), у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  9. співати — НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИ розм., КУРНИ́КАТИ розм., КУРГИ́КАТИ діал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене... Словник синонімів української мови
  10. співати — Співа́ти, -ва́ю, -ва́єш що, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. співати — СПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. неперех. Видавати голосом музичні звуки. Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько (Вовчок, І, 1955, 3); — То й не заспіває ніхто?.. Словник української мови в 11 томах
  12. співати — Співа́ти, -ва́ю, -єш гл. Пѣть. В полі пташки літають, веселенько співають. Мет. 65. На гуслях грає, красно співає. Pauli. На два криласи не можна співати. Ном. № 6964. Словник української мови Грінченка