срібний
срі́бний
-а, -е.
1》 Прикм. до срібло 1). Срібний зливок.
|| Який має в собі срібло як складову частину.
Срібна вода — вода, що містить срібло у вигляді іонів або колоїдних частинок; забезпечує антимікробний ефект при мінімальній концентрації срібла.
|| Признач. для обробки срібла.
|| Зробл. зі срібла або покритий, оздоблений сріблом.
|| Пов'язаний з видобуванням та обробкою срібла. Срібні копальні.
|| перен. Який посів друге місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін., завоював срібну медаль (срібні медалі). Срібний призер.
Срібний блиск — руда, яка містить Арґентум із Сульфуром.
2》 у знач. ім. срібний, -ного, ч., заст. Срібний карбованець.
3》 Затканий, гаптований посрібленими нитками.
4》 Кольором та блиском схожий на срібло (у 1 знач.).
|| Сивий, із сивиною.
5》 перен. Мелодійно-дзвінкий, чистий (про звук, голос, сміх і т. ін.).
6》 перен. Який дає радість, створює відчуття чогось приємного, світлого.
7》 перен. Дорогий, любий (уживається перев. у пестл. звертанні до кого-, чого-небудь).
Срібне весілля — день двадцятип'ятиріччя подружнього життя.
Значення в інших словниках
- срібний — Див. ринський [I] Словник з творів Івана Франка
- срібний — срі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- срібний — (колір) сіруватобілий; (волос) сивий, із сивиною; (звук) чистий, мелодійно-дзвінкий; (сон) світлий; (ювілей) 25-річний; срібненький, срібляний, сріберний. Словник синонімів Караванського
- срібний — [ср’ібнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- срібний — СРІ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до срі́бло́ 1. Срібний зливок; // Який має в собі срібло як складову частину. Даури [народність, що живе в Китаї] займалися сільським господарством, .. ні срібної, ні інших руд не видобували (з наук.-попул. літ.); // Признач. Словник української мови у 20 томах
- срібний — срі́бне весі́лля. Двадцятип’ятилітній ювілей подружнього життя. Нещодавно вони відсвяткували срібне весілля (В. Собко); Великим сімейним торжеством вважається останнім часом срібне .. весілля (З журналу). Фразеологічний словник української мови
- срібний — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
- срібний — Срі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- срібний — СРІ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до срі́бло́ 1. Срібний зливок; // Який має в собі срібло як складову частину. Даури [народність, що живе в Китаї] займалися сільським господарством, ..ні срібної, ні інших руд не видобували (Видатні вітч. географи.. Словник української мови в 11 томах
- срібний — Срібний, -а, -е Серебряный. Золотії бильця, срібні колокільця. Макс. Вловлять рибку — золота головка, а срібний хвостик. Мнж. 33. Словник української мови Грінченка