сталий

ста́лий

-а, -е.

1》 Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний.

|| Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Стала ціна.

|| Урівноважений (про вдачу).

Стала рівновага фіз. — стійка рівновага, в якій тіло перебуває під дією рівних між собою протилежно спрямованих сил.

2》 у знач. ім. стала, -лої, ж., спец. Постійна, незмінна величина серед тих, які змінюються.

3》 Який не припиняється, не переривається, триває весь час; безперервний.

|| Який не минає, не залишає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.).

4》 Розрахований на довгий час, признач. для тривалого функціонування; не тимчасовий.

|| Який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь; завжди наявний, неодмінний.

|| у знач. ім. стале, -лого, с. Те, що відзначається постійністю.

Сталі кадри — постійний склад працівників певної організації, установи, певного підприємства і т. ін.

5》 Який протягом тривалого часу не змінюють (про місце проживання, роботу, посаду, заняття і т. ін.).

6》 перен. Твердий, непохитний.

|| Який надійно забезпечує існування, розвиток чого-небудь.

|| Остаточно визначений, сформований (про погляди, поняття і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталий — (який не міняється) постійний, незмінний, тривалий, (закріпився в певному виді) звичайний, усталений, стійкий, закоренілий. Словник синонімів Полюги
  2. сталий — ста́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сталий — Ста́лий. Постійний. ● Сталий дописуватель — постійний кореспондент. Комітет редакцийний приєднав также сталих дописувателів зі всіх сторін Руси (Б., 1895, 11, 3) // пол. stały — постійний, порівн. stały bywalec — постійний відвідувач. Українська літературна мова на Буковині
  4. сталий — Постійний, незмінний, з. станівкий; (врожай) стійкий; (характер) врівноважений; (зв'язок) тривалий, безперервний, не тимчасовий; (- думку) усталений. Словник синонімів Караванського
  5. сталий — [сталией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  6. сталий — СТА́ЛИЙ, а, е. 1. Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо; незмінний, постійний книжн. константний. Словник української мови у 20 томах
  7. сталий — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ... Словник синонімів української мови
  8. сталий — Ста́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сталий — СТА́ЛИЙ, а, е. 1. Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. Наука встановила, що земна кора дуже неоднорідна. Словник української мови в 11 томах