1. Українська літературна мова на Буковині

сталий

Ста́лий. Постійний.

● Сталий дописуватель — постійний кореспондент. Комітет редакцийний приєднав также сталих дописувателів зі всіх сторін Руси (Б., 1895, 11, 3)

// пол. stały — постійний, порівн. stały bywalec — постійний відвідувач.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталий — (який не міняється) постійний, незмінний, тривалий, (закріпився в певному виді) звичайний, усталений, стійкий, закоренілий. Словник синонімів Полюги
  2. сталий — ста́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сталий — Постійний, незмінний, з. станівкий; (врожай) стійкий; (характер) врівноважений; (зв'язок) тривалий, безперервний, не тимчасовий; (- думку) усталений. Словник синонімів Караванського
  4. сталий — [сталией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. сталий — СТА́ЛИЙ, а, е. 1. Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо; незмінний, постійний книжн. константний. Словник української мови у 20 томах
  6. сталий — -а, -е. 1》 Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. || Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Стала ціна. || Урівноважений (про вдачу). Стала рівновага фіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сталий — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ... Словник синонімів української мови
  8. сталий — Ста́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сталий — СТА́ЛИЙ, а, е. 1. Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. Наука встановила, що земна кора дуже неоднорідна. Словник української мови в 11 томах