стало

Ста́ло. Присл. до сталий.

● Мешкати стало — жити постійно (на тому самому місці). Двірником не може бути ані сьвященник, ані урядник, ані той, що не мешкає стало в громаді (См.-Стоцький, Громада, 42);

● На стало — на постійно. [Стефаник] сими днями від’їхав до Кракова (був досі вдома, коло Снятина, на селі) на стало, писав передвчора (Коб., Слова..., 239); Будьте такі добрі і подайте мені його адресу, і напишіть, чи він останеться вже на стало в Берліні, чи виїде знов куди (Коб., Листи, 160, 570); Анна працювала тепер у попових паннів. День у день ходила туди на роботу, а від осені мала в них на стало лишитися (Коб., Земля, 376)

// пол. stale — постійно, stale mieszkać, zamieszkiwać — постійно мешкати (на тому самому місці), na stale — на постійно.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стало — ста́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. стало — СТА́ЛО. Присл. до ста́лий 3, 5, 6. При правильному положенні гвинта холостого ходу двигун має працювати бездимно і стало (з наук. літ.); Я собі відреставрував [відремонтував] хатину, що тато купив був від емігранта, і там буду стало мешкати (В. Словник української мови у 20 томах
  3. стало — ста́ло постійно (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. стало — Присл. до сталий 3), 5), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стало — СТА́ЛО. Присл. до ста́лий 3, 5, 6. При правильному положенні гвинта холостого ходу двигун має працювати бездимне і стало (Зерн. комбайни, 1957, 182); Я собі відреставрував [відремонтував] хатину, що тато купив був від емігранта... Словник української мови в 11 томах