сталка

ста́лка

-и, ж., розм.

1》 Довга вузька смуга.

|| Довгий ряд чого-небудь.

|| Низка, разок (про намисто).

2》 Пасмо (довгого волосся, ниток і т. ін.).

3》 Шар чого-небудь; пласт.

4》 заст. Сталева пластинка в корсажі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталка — ста́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сталка — СТА́ЛКА, СТА́ЛЬКА, и, ж., розм. 1. Довга вузька смуга. Підлога була застелена сталками вибіленого полотна, і Громський з жахом глянув на свої не дуже чисті туфлі (В. Словник української мови у 20 томах
  3. сталка — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Словник синонімів української мови
  4. сталка — СТА́ЛКА, СТА́ЛЬКА, и, ж., розм. 1. Довга вузька смуга. Підлога була застелена сталками вибіленого полотна, і Громський з жахом глянув на свої не дуже чисті туфлі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 352); Блискавично махнув [Юхим] сталькою віжок раз... Словник української мови в 11 томах
  5. сталка — Сталка см. сталька. --------------- Сталька, сталка, -ки ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. Мнж. 192. У чотирі сталки (вірьовка). Грин. III. 344. Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Левиц. І. 63. Сталка намиста. О. 1862. VІІІ. 49. Словник української мови Грінченка