1. Словник української мови в 11 томах

сталка

СТА́ЛКА, СТА́ЛЬКА, и, ж., розм.

1. Довга вузька смуга.

Підлога була застелена сталками вибіленого полотна, і Громський з жахом глянув на свої не дуже чисті туфлі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 352);

Блискавично махнув [Юхим] сталькою віжок раз, удруге (Ле, Ю. Кудря, 1956, 342);

// Довгий ряд чого-небудь;

// Низка, разок (про намисто).

Сталка намиста (Сл. Гр.).

2. Пасмо (довгого волосся, ниток і т. ін.).

На лобі в неї рівний проділь, коси заплела в дрібні сталки, в коронку виклала їх на голові (Чорн., Визвол. земля, 1950, 101);

Батіг у чотири сталки (Сл. Гр.).

3. Шар чого-небудь; пласт.

По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття, вкрило воду листом в три сталки (Н.-Лев., І, 1956, 103).

4. заст. Сталева пластинка в корсажі.

Її пальці трохи тремтять, коли вона поправляє на собі заржавілі стальки. Ох, боженьку, як це так, що мама була колись ще стрункіша від неї (Вільде, Винен.., 1959, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталка — ста́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сталка — СТА́ЛКА, СТА́ЛЬКА, и, ж., розм. 1. Довга вузька смуга. Підлога була застелена сталками вибіленого полотна, і Громський з жахом глянув на свої не дуже чисті туфлі (В. Словник української мови у 20 томах
  3. сталка — -и, ж., розм. 1》 Довга вузька смуга. || Довгий ряд чого-небудь. || Низка, разок (про намисто). 2》 Пасмо (довгого волосся, ниток і т. ін.). 3》 Шар чого-небудь; пласт. 4》 заст. Сталева пластинка в корсажі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сталка — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Словник синонімів української мови
  5. сталка — Сталка см. сталька. --------------- Сталька, сталка, -ки ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. Мнж. 192. У чотирі сталки (вірьовка). Грин. III. 344. Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Левиц. І. 63. Сталка намиста. О. 1862. VІІІ. 49. Словник української мови Грінченка