1. Великий тлумачний словник сучасної мови

становість

ста́новість

-вості, ж.

1》 Властивість за знач. становий.

2》 Поділ суспільства на стани (див. стан III 6)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. становість — ста́новість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. становість — СТА́НОВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. ста́нови́й. З 1828 р. був запроваджений шкільний статут, що твердо проводив принцип становості в шкільному навчанні (з навч. літ.). 2. Поділ суспільства на стани (див. стан³ 7). Словник української мови у 20 томах
  3. становість — СТА́НОВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. ста́нови́й. Найглибше коріння становості, а саме: залишки феодалізму і кріпосництва в землеволодінні, вирване нами до кінця (Ленін, 44, 1974, 138); З 1828... Словник української мови в 11 томах