1. Великий тлумачний словник сучасної мови

станція

ста́нція

-ї, ж.

1》 У дореволюційній Росії – пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней.

|| заст. Тимчасове розквартирування; постій.

Поштова станція заст. — установа, яка, разом із пересиланням кореспонденції та грошей, займалася регулярним перевезенням пасажирів у кінних екіпажах.

2》 Пункт зупинки сухопутного транспорту, що курсує за певним маршрутом, а також сукупність пристроїв і споруд на цьому пункті. Сортувальна станція.

|| Будинок для пасажирів на такій зупинці; вокзал.

3》 розм. Відстань, частина шляху між двома пунктами зупинки в дорозі; перегін.

4》 Спеціальне підприємство або установа, що обслуговує якимсь чином населення, організації певної території.

|| Науково-дослідна організація.

|| Група науковців, що працюють у цій організації.

Автозаправна станція — станція для заправки автомобілів, мотоциклів і т. ін. пальним, мастилом та іншими матеріалами.

Водна станція — комплекс споруд на водоймищі (морі, озері, річці) для занять водним спортом.

Водонапірна станція — споруда водопроводу, обладнана насосами для підіймання та подачі води у водоводи та водопровідну мережу.

Санітарна станція — комплексний заклад у системі органів охорони здоров'я, що проводить санітарну роботу в місті, районі, області, республіці.

Санітарно-епідеміологічна станція — основна спеціалізована установа санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд на підвідомчій території, роботи з попередження та ліквідації інфекційних, паразитарних та професійних захворювань.

5》 Космічний літальний апарат. Міжпланетна станція.

Орбітальна станція — літальний апарат, який протягом тривалого часу функціонує на навколоземній або іншій космічній орбіті.

6》 спец. Серія гідрологічних, метеорологічних і т. ін. спостережень, що ведуться на морі чи на інших водоймищах.

7》 У комп'ютерних мережах – вузол отримання, обробки, використання інформації та обміну інформацією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. станція — Ста́нція, ста́ція: — житло, мешкання [48] — мешкання [XX] Ось нині першого, а у нас кругом біда,— центів нема, ні за вікт, ні за станцію нема чим заплатити,— притім у друкарню за Геккеля ще ся винно, «Каїн» також готовий, лиш друкувати [XX] — місце мешкання, найнята кімната [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. станція — ста́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. станція — у. станиця, г. стація; (залізнична) перестанок, (мала) полустанок, (будова) вокзал, г. двірець; (телефонна) підприємство; (дослідна) пункт. Словник синонімів Караванського
  4. станція — [стан'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. станція — Стація, (залізнична) двірець, див. вокзал Словник чужослів Павло Штепа
  6. станція — СТА́НЦІЯ, ї, ж. 1. Пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней. Татари запровадили на Русі “ями”, тобто станції, на яких тримали коней, щоб перевозити ханських чиновників (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. станція — станція кімната у приватній квартирі, яку винаймали (перев. із харчуванням)(ст): По вакаціях дав мені батько гроші і сказав, щоб я сам поїхав у Львів, уписався до шостої кляси та знайшов собі “станцію”. І я поїхав. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. станція — ста́нція (від лат. statio – стояння, зупинка) 1. Пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті. 2. Підприємство або установа спеціального призначення (напр., електрична С). 3. Космічний літальний апарат (напр., автоматична міжпланетна станція). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. станція — ВОКЗА́Л (будинок для обслуговування пасажирів на залізниці, пристані тощо), СТА́НЦІЯ, ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) діал.; АВТОВОКЗА́Л (при автобусному сполученні). Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (М. Словник синонімів української мови
  10. станція — Ста́нція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. станція — СТА́НЦІЯ, ї, ж. 1. У дореволюційній Росії — пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней. Татари запровадили на Русі «ями», тобто станції, на яких тримали коней, щоб перевозити ханських чиновників (Іст. Словник української мови в 11 томах
  12. станція — рос. станция 1. Пункт зупинки (стоянка) сухопутного транспорту, а також сукупність будов, споруд, пристроїв на цьому пункті. 2. Підприємство, установа спеціального призначення (напр., обчислювальна, селекційна, електрична С.). 3. Космічний літальний апарат. Eкономічна енциклопедія
  13. станція — Станція, -ції ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Гн. II. 193. Приїхали до Київа, стали на станції. Левиц. І. 1. 415. Словник української мови Грінченка