станівний
станівни́й
-а, -е, діал.
Повнолітній.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- станівний — Станівни́й, -а́, -е́ = станівкий. Камен. у. Віл станівний. Рк. Левиц. Кабан аж у три роки бував станівним. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка