1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стародавній

старода́вній

-я, -є.

1》 Який виник, якого створили дуже давно і який зберігся до наших часів.

|| Який був поширений, прийнятний і т. ін. у дуже давні часи.

2》 Який існував, жив у дуже давні часи.

|| у знач. ім. стародавнє, -нього, с. Те, що було колись.

3》 Який дуже давно минув (про час). Стародавня Греція.

4》 Який існує ще з дуже давніх часів, який з'явився у давні часи; дуже давній.

5》 рідко. Який має дуже багато років; дуже старий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стародавній — (який існує здавна) прадавній, старовинний, старосвітський, жарт, допотопний. Словник синонімів Полюги
  2. стародавній — 1. Стара казка чи давня казка? Як прикметник слово старий уживається в значенні “літній” (старий чоловік); “непридатний до вжитку”, “занедбаний”, “занехаяний” (стара шапка); “несучасний”, “колишній” (зброя старого зразка); “той... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. стародавній — старода́вній прикметник Орфографічний словник української мови
  4. стародавній — Дуже старий <�давній>, прадідівський, прадідній, СТАРОВИННИЙ; не СУЧАСНИЙ, старожитній, старосвітський, ір. допотопний; вікодавній. Словник синонімів Караванського
  5. стародавній — Відвічний, віковий, віковічний, вікодавній, давнезний, давний і давний, давній, давнішній, давноминулий, давняшній, дідизний, древній (рідко), днедавній (заст. Словник синонімів Вусика
  6. стародавній — [стародаўн'ій] м. (на) -н'ому/ -н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  7. стародавній — СТАРОДА́ВНІЙ, я, є. 1. Який виник, який створили дуже давно і який зберігся до наших часів. У легендах стародавніх справедливості немає, все там річ іде про жертви та кривавії події (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  8. стародавній — ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ННИЙ підсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ТЕ́МНИЙ поет. Словник синонімів української мови
  9. стародавній — Старода́вній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. стародавній — СТАРОДА́ВНІЙ, я, є. 1. Який виник, який створили дуже давно і який зберігся до наших часів. У легендах стародавніх справедливості немає, все там річ іде про жертви та кривавії події (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. стародавній — Стародавній, -я, -є Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. МПр. 62. Словник української мови Грінченка