1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стверджувальний

стве́рджувальний

-а, -е.

1》 Який виражає підтвердження чого-небудь.

2》 грам. Який містить ствердження або стверджує що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стверджувальний — стве́рджувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стверджувальний — СТВЕ́РДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виражає підтвердження чого-небудь. 2. лінгв. Який містить у собі ствердження або стверджує що-небудь. До стверджувальних належать частки так, еге́, еге́ж, ато́ж, ая́кже, авже́ж. Словник української мови у 20 томах
  3. стверджувальний — СТВЕ́РДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виражає підтвердження чого-небудь. У соціалістичному реалізмі, як і в критичному, існує як стверджувальна, так і критична функція (Іст. укр. літ., II, 1956, 25). 2. грам. Словник української мови в 11 томах