1. Великий тлумачний словник сучасної мови

степовий

степови́й

-а, -е.

1》 Прикм. до степ.

|| Який міститься, розташований у степу.

|| Який живе, водиться або росте в степу.

|| Виведений в степу (про свійських тварин).

|| Який буває в степу, характерний для степу.

Степові зони — природні зони помірних і субтропічних поясів, для яких характерне переважання трав'янистої, гол. чином злакової рослинності на чорноземних і каштанових ґрунтах.

2》 Уживається як складова частина назв тварин і рослин. Степовий жайворонок.

Степовий гірчак — рід рослин родини складноцвітих; кореневопаростковий бур'ян, посухостійкий, отруйний.

3》 Власт. степовику (у 1 знач.).

Степовий говір — говір української мови, належить до її південно-східного наріччя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Степовий — Степови́й прізвище Орфографічний словник української мови
  2. степовий — [стеиповий] м. (на) -вому/-поув'ім, мн. -поув'і Орфоепічний словник української мови
  3. степовий — СТЕПОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до степ. Сонце вже заходило, і надворі стояла важка і суха духота, яка буває в степових місцях (І. Нечуй-Левицький); Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну (І. Словник української мови у 20 томах
  4. Степовий — (Якименко) Яків Степанович, 1883-1921, укр. композитор, громадський діяч; навчався у Петербурзькій консерваторії у Римського-Корсакова; працював у Київській консерваторії, 1917-21 керував художніми колективами; вокальні цикли Барвінки, Пісні настрою, фортепіанна соната, Фантазія, мініатюри. Універсальний словник-енциклопедія
  5. Степовий — Степови́й, -во́го, -во́му (прізв.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. степовий — СТЕПОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до степ. Сонце вже заходило, і надворі стояла важка і суха духота, яка буває в степових місцях (Н.-Лев., VI, 1966, 89); Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. степовий — Степовий, -а, -е Степной. Бодай тая степовая могила запала. Мет. 98. Степове сіно. Словник української мови Грінченка