стиль
I -ю, ч.
1》 Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми.
|| Сукупність характерних ознак, особливостей, властивих чому-небудь.
|| з означ. Сукупність зовнішніх ознак (риси обличчя, особливості побудови фігури і т. ін.), властивих певному народові. Східний стиль.
2》 Сукупність прийомів у використанні засобів мови, властива якому-небудь письменникові або літературному творові, напряму, жанрові і т. ін. Газетний стиль.
|| Сукупність особливостей у побудові мови, манера словесного викладу.
|| Побудова мови відповідно до норм синтаксису та слововживання.
3》 Сукупність прийомів, характерних рис якої-небудь діяльності, поведінки, методу роботи.
|| Спосіб виконання, здійснення чого-небудь, який характеризується сукупністю певних технічних прийомів.
4》 Характерна манера поводитися, говорити, одягатися тощо.
II -ю, ч.
Спосіб літочислення.
Новий стиль — система літочислення (встановлена 1582 р. папою Григорієм XIII замість юліанської та введена в Росії з 14 лютого 1918 р.), яка випереджає раніше прийняту на 13 днів; григоріанський календар.
Старий стиль — система літочислення (встановлена в 46 р. до н. е. Юлієм Цезарем та введена в Росії в 1700 р. Петром I), яка відстає від тепер прийнятої на 13 днів; юліанський календар.
III -я, ч.
У давнину та середні віки – паличка для писання на дерев'яних табличках, вкритих воском.
Значення в інших словниках
- стиль — (сукупність прийомів певного виконання, поведінки) манера, тон. Словник синонімів Полюги
- стиль — стиль 1 іменник чоловічого роду особливості, прийом, спосіб стиль 2 іменник чоловічого роду для писання стиль 3 іменник чоловічого роду спосіб літочислення Орфографічний словник української мови
- стиль — (лат. stylus, букв. — паличка для письма) 1) суспільно-необхідний, історично-сформований різновид літературної мови (її функціональна підсистема)... Словник стилістичних термінів
- стиль — (одягу) фасон, мода, крій; (письма) манера, з. штиб; (праці) характер, п. почерк. Словник синонімів Караванського
- стиль — I [стил'] -л'у, ор. -леим, м. (ў) -л'і (особливості, прийом, спосіб тощо) II [стил'] -л'а, ор. -леим (для писання) Орфоепічний словник української мови
- стиль — 1. (роколічба) календар 2. це в письменстві .мистецтві Словник чужослів Павло Штепа
- стиль — Відносно стійка сукупність характерних повторюваних рисособистості, яка виявляється у її мисленні, діяльності, звичках, поведінці, смаках, спілкуванні, уподобаннях тощо. До чинників С. належать природні та соціальні умови життя. Словник-довідник музичних термінів
- стиль — СТИЛЬ¹, ю, ч. 1. Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. Меблі в залі були червоного дерева, стилю ампір (О. Словник української мови у 20 томах
- стиль — (лат. stilus, тут – паличка для письма) 1. Знаряддя для письма в давнину та за середньовіччя. 2. У літературі та мистецтві – єдність змісту, образної системи й художньої форми... Словник іншомовних слів Мельничука
- стиль — I певний спосіб застосування засобів мовної експресії, які добираються з урахуванням мети повідомлення, намірів та переконань автора, а також гаданих очікувань адресата; функціональні... Універсальний словник-енциклопедія
- стиль — СТИЛЬ (сукупність прийомів, особливостей, поведінки, характерних для якогось автора; зовнішні прийоми чийогось виконання, характерна особливість), ПО́ЧЕРК, МАНЕ́РА, ТОН, ШТИЛЬ заст., МАНІ́РА заст. Словник синонімів української мови
- стиль — Стиль, сти́лю, -леві, у сти́лі; сти́лі, сти́лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стиль — СТИЛЬ¹, ю, ч. 1. Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. Меблі в залі були червоного дерева, стилю ампір (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах