стиха
сти́ха
присл.
1》 Не на повний голос; впівголоса; неголосно.
|| З невеликою звучністю.
2》 Таємно від когось або від усіх; потай.
3》 Не поспішаючи, поволі.
|| Поступово, мало-помалу.
4》 Несильно, злегка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стиха — сти́ха прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- стиха — пр., тихо, потихеньку, тихцем, неголосно, півголосом; крадькома, потай, тихою сапою; без поспіху, поволі; (тиснути) легко, несильно; стихенька. Словник синонімів Караванського
- стиха — СТИ́ХА, присл. 1. Не на повний голос; впівголоса; неголосно. Магнати здоровкались розмовляли стиха (І. Нечуй-Левицький); Марина, збираючи в огороді огірки та стиха виспівуючи, думала про те, з ким то їй доведеться рядом у полі жати (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- стиха — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
- стиха — Сти́ха, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стиха — СТИ́ХА, присл. 1. Не на повний голос; впівголоса; неголосно. Магнати здоровкались розмовляли стиха (Н.-Лев., VII, 1966, 36); Марина, збираючи в огороді огірки та стиха виспівуючи, думала про те, з ким то їй доведеться рядом у полі жати (Мирний, IV... Словник української мови в 11 томах