1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стихія

стихі́я

-ї, ж.

1》 В античній філософії – одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода).

|| перен., книжн. Основний елемент, головна складова частина чого-небудь.

2》 Явище природи, що виступає як могутня, майже непереборна і часто руйнівна сила, а також сфера, середовище його виявлення.

|| перев. мн. Про певні явища, сили і т. ін., ворожі людині.

|| Сильне й мимовільне, яке не підкоряється волі й розуму, підсвідоме почуття.

3》 Явище суспільного життя, що відбувається без регуляційного впливу людей, суспільства.

4》 Суспільне середовище, маса людей, які діють без керівництва, неорганізовано, сліпо.

5》 перен. Звичне для когось середовище, оточення.

|| Улюблене коло занять, інтересів і т. ін., що-небудь духовно близьке комусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стихія — стихі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стихія — Сила природи; (рідна) П. середовище, оточення, сфера, (улюблена) заняття, закохання; (неорганізована) хаос, АНАРХІЯ; мн. СТИХІЇ, (ворожі) сили. Словник синонімів Караванського
  3. стихія — [стиех’ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. стихія — СТИХІ́Я, ї, ж. 1. В античній філософії – одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода). Якби щось із нічого росло-виникало, то, певне, Кожна стихія могла породити, що їй до вподоби: Люди б виходили з лона морського... Словник української мови у 20 томах
  5. стихія — стихі́я (від грец. στοιχεΐον – елемент) 1. В античній філософії одне з матеріальних первоначал буття (повітря, земля, вогонь, вода). 2. Явище природи, що має характер нездоланної сили (шторм, землетрус, ураган тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. стихія — Стихі́я, -хі́ї, -хі́єю; -хі́ї, -хі́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стихія — СТИХІ́Я, ї, ж. 1. В античній філософії — одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода). Якби щось із нічого росло-виникало, то, певне, Кожна стихія могла породити, що їй до вподоби: Люди б виходили з лона морського... Словник української мови в 11 томах
  8. стихія — рос. стихия 1. В античній філософії одне з матеріальних начал буття (повітря, вітер, земля, вогонь, вода). 2. Явище природи, що має характер нездоланної сили (шторм, цунамі, ураган, буран, землетрус, вогонь, повінь). Eкономічна енциклопедія