стовбичення
стовби́чення
-я, с.
Дія і стан за знач. стовбичити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовбичення — стовби́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- стовбичення — СТОВБИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стовби́чити. Дедалі все більше ставало прикро від образливого стовбичення тут (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- стовбичення — СТОВБИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стовби́чити. Дедалі все більше ставало прикро від образливого стовбичення тут (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 541). Словник української мови в 11 томах