1. Словник української мови в 11 томах

стовбичення

СТОВБИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стовби́чити.

Дедалі все більше ставало прикро від образливого стовбичення тут (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 541).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбичення — стовби́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стовбичення — СТОВБИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стовби́чити. Дедалі все більше ставало прикро від образливого стовбичення тут (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  3. стовбичення — -я, с. Дія і стан за знач. стовбичити. Великий тлумачний словник сучасної мови