стовбичення
СТОВБИ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. стовби́чити.
Дедалі все більше ставало прикро від образливого стовбичення тут (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовбичення — стовби́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- стовбичення — -я, с. Дія і стан за знач. стовбичити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стовбичення — СТОВБИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стовби́чити. Дедалі все більше ставало прикро від образливого стовбичення тут (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 541). Словник української мови в 11 томах