1. Великий тлумачний словник сучасної мови

столоначальник

столонача́льник

-а, ч.

У дореволюційній Росії – урядовець, начальник стола (див. стіл I 4)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. столоначальник — столонача́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. столоначальник — див. начальник Словник синонімів Вусика
  3. столоначальник — СТОЛОНАЧА́ЛЬНИК, а, ч. У царській Росії – урядовець, начальник стола (див. стіл¹ 4). Уславився [Кирило Іванович] на усе місто. Де ж, молодий, нежонатий, а вже столоначальником (Панас Мирний); Про людей вищого стану, як столоначальники... Словник української мови у 20 томах
  4. столоначальник — СТОЛОНАЧА́ЛЬНИК, а, ч. У дореволюційній Росії — урядовець, начальник стола ( див. стіл¹ 4). Уславився [Кирило Іванович] на усе місто. Словник української мови в 11 томах