1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стопорити

сто́порити

-рю, -риш, недок.

1》 перех. Зупиняти або уповільнювати хід, роботу механізму, машини.

|| Закріплювати стопором (яку-небудь деталь). Стопорити гайку.

|| перен., розм. Затримувати, уповільнювати розвиток, хід якої-небудь справи, якогось заходу, явища.

2》 неперех. Припиняти або уповільнювати свій хід.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стопорити — сто́порити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стопорити — Затримувати, зупиняти. Словник синонімів Караванського
  3. стопорити — Зупиняти, зупинити, позупиняти, припиняти, припинити, поприпиняти, спиняти, спинити, поспиняти Словник чужослів Павло Штепа
  4. стопорити — СТО́ПОРИТИ, рю, риш, недок. 1. що. Зупиняти або уповільнювати хід, роботу механізму, машини. – Стопоріть мотор! – залунав вигук із шлюпки (М. Трублаїні); Стопорить [капітан] машину .. і правує до берега ближче (О. Словник української мови у 20 томах
  5. стопорити — ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. стопорити — СТО́ПОРИТИ, рю, риш, недок. 1. перех. Зупиняти або уповільнювати хід, роботу механізму, машини. — Стопоріть мотор! — залунав вигук із шлюпки (Трубл., II, 1955, 408); Стопорить [капітан] машину.. Словник української мови в 11 томах