странний
стра́нний
-а, -е, странній, -я, -є, заст.
Мандрівний.
|| у знач. ім. странний, -ного, странній, -нього, ч. Странник (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- странний — СТРА́ННИЙ, а, е, СТРА́ННІЙ, я, є, заст. Мандрівний. [Грицько:] Містечко наше хоч і велике, а нема тому странному народові де захисть [захист] знайти (Панас Мирний); Йде до нас якийсь чоловік із хутірця, зближився [зблизився] та: – Добридень, .. Словник української мови у 20 томах
- странний — Мандрівний, подорожній Словник застарілих та маловживаних слів
- странний — СТРА́ННИЙ, а, е, СТРА́ННІЙ, я, є, заст. Мандрівний. [Грицько:] Містечко наше хоч і велике, а нема тому странному народові де захисть [захист] знайти (Мирний, V, 1955, 184); Йде до нас якийсь чоловік із хутірця, зближився [зблизився] та: — Добридень,.. Словник української мови в 11 томах