странний
СТРА́ННИЙ, а, е, СТРА́ННІЙ, я, є, заст.
Мандрівний.
[Грицько:] Містечко наше хоч і велике, а нема тому странному народові де захисть [захист] знайти (Панас Мирний);
Йде до нас якийсь чоловік із хутірця, зближився [зблизився] та: – Добридень, .. люди странні! Відкіля бог несе? (Д. Мордовець);
// у знач. ім. стра́нний, ного, стра́нній, нього, ч. Странник (у 2 знач.).
– Господь велить прийняти прохожого – странного: прийми його і напій його... (Панас Мирний);
В будинок опустілий Вийде странній до тебе (М. Костомаров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- странний — Мандрівний, подорожній Словник застарілих та маловживаних слів
- странний — -а, -е, странній, -я, -є, заст. Мандрівний. || у знач. ім. странний, -ного, странній, -нього, ч. Странник (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- странний — СТРА́ННИЙ, а, е, СТРА́ННІЙ, я, є, заст. Мандрівний. [Грицько:] Містечко наше хоч і велике, а нема тому странному народові де захисть [захист] знайти (Мирний, V, 1955, 184); Йде до нас якийсь чоловік із хутірця, зближився [зблизився] та: — Добридень,.. Словник української мови в 11 томах