1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стріляючий

стріля́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до стріляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стріляючий — СТРІЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Який стріляє (див. стріля́ти 1, 3–5, 7, 9). Поблизу Мінська прокладено трасу й зведено комплекс споруд для змагань біатлоністів – стріляючих лижників (з газ. Словник української мови у 20 томах
  2. стріляючий — СТРІЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стріля́ти 1, 3-5, 7, 9. Поблизу Мінська прокладено трасу й зведено комплекс споруд для змагань біатлоністів — стріляючих лижників (Веч. Київ, 26. Словник української мови в 11 томах