1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стук

I виг., часто уживається з повторенням: стук-стук, стук та стук.

1》 Звуконаслідування, що означає короткий, уривчастий звук від удару по чому-небудь, падіння чогось і т. ін.

2》 Уживається як присудок за знач. стукнути.

II -у, ч.

1》 Короткий, уривчастий сильний звук від удару по чомусь, падіння чого-небудь, коливань, розривів і т. ін.

|| Короткі, уривчасті звуки, утворювані ким-, чим-небудь під час роботи.

|| Удар (у двері, вікно і т. ін.), який сповіщає про що-небудь або є умовним сигналом.

2》 Шум, який створюється ритмічними скороченнями серця, пульсацією крові.

III -у, ч.

Те саме, що стуко.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стук — стук 1 вигук незмінювана словникова одиниця стук 2 іменник чоловічого роду звук від удару Орфографічний словник української мови
  2. стук — див. ЗВУК; (у двері) удар; (тривалий) ЗБ. стукіт, стуканина, стукання, грюкіт, гуркіт, стукотіння, стукотнеча, стукотнява, торохтіння. Словник синонімів Караванського
  3. стук — Стукіт, стуканина, стукотнеча, стукнява, стукотнява, цок, цокіт, цюк, цюкіт, грюк, грюкіт, грюканина, хряп, хрясь, хряск, хряскіт, див. колотити Словник чужослів Павло Штепа
  4. стук — СТУК¹, виг., часто уживається з повторенням: стук-стук, стук та стук. 1. Звуконаслідування, що означає короткий, уривчастий звук від удару по чому-небудь, падіння чогось і т. ін. – Стук-стук, – стукає хтось у вікно (Я. Галан). Словник української мови у 20 томах
  5. стук — СТУК¹, виг., часто уживається з повторенням: стук-стук, стук та стук. 1. Звуконаслідування, що означає короткий, уривчастий звук від удару по чому-небудь, падіння чогось і т. ін. — Стук-стук, — стукає хтось у вікно (Галан, Гори.., 1956, 106). Словник української мови в 11 томах
  6. стук — стук (стукко, стюк) (італ.) Високоякісна, дуже міцна гіпсова штукатурка з різьбленням або у вигляді штучного мармуру. Її компоненти — гіпс, вапно, дрібний пісок, мармурове борошно, що розчиняються у клейовій воді. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. стук — Стук! I меж. Стукъ. Стук-стук в віконце. Рудч. Ск. II. 4. --------------- Стук, -ку II м. Стукъ. у стук стукати. Сильно стучать. У стук серце стукало. МВ. (О. 1862. І. 99). Словник української мови Грінченка