стукотня

стукотня́

-і, ж., розм.

Сильний стукіт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукотня — стукотня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стукотня — СТУКОТНЯ́, і́, ж., розм. Сильний стукіт. В лісах .. страшна стукотня (І. Котляревський); – Цілий день біганина, вештання, стукотня! (І. Нечуй-Левицький); Христина побігла в двері, звідки чути було гомін і стукотню (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. стукотня — СТУКОТНЯ́, і́, ж., розм. Сильний стукіт. В лісах.. страшна стукотня (Котл., І, 1952, 271); — Цілий день біганина, вештання, стукотня! (Н.-Лев., І, 1956, 170); Христина побігла в двері, звідки чути було гомін і стукотню (Вас., III, 1960, 458). Словник української мови в 11 томах