1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стікати

стіка́ти

-аю, -аєш, недок., стекти, стечу, стечеш; мин. ч. стік, стекла, стекло; док.

1》 Текти вниз (про рідину).

|| Переміщатися вниз (про повітря і т. ін.).

|| Витікати, виливатися.

|| розм. Втрачати вміст рідини.

|| Сипатися, падати безперервним потоком (про сипкі речовини).

|| перен. Проходити, минати (про час).

2》 тільки недок. Текти, плисти, спускаючись звідки-небудь (про річку, струмок і т. ін.).

3》 Розплавляючись, танучи і т. ін. зверху, з країв, покриватися патьоками, струминками речовини, що тече.

|| Рясно вкриватися (виділеним із себе потом, милом і т. ін.). Стікати кров'ю.

4》 Посилено рости і ненормально розвиватися внаслідок затінення (про рослини).

|| Зменшуватися в об'ємі, вазі внаслідок надмірної зволоженості в період достигання (про зерно).

5》 заст. Вистачати.

6》 рідко. Зливатися в одне ціле.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стікати — (про воду) спливати, спадати, збігати, (про кров) сходити (кров'ю). Словник синонімів Полюги
  2. стікати — стіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. стікати — (вділ) текти; (звідки) витікати, виливатися; (- час) збігати, минати; (кров'ю) спливати, сходити. Словник синонімів Караванського
  4. стікати — див. лити Словник синонімів Вусика
  5. стікати — [с'т'ікатие] -айеи Орфоепічний словник української мови
  6. стікати — СТІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТЕКТИ́, стечу́, стече́ш; мин. ч. стік, стекла́, ло́; док. 1. Текти вниз (про рідину). І ніхто їх [померлих] не ховає, Сліз не проливає; Лиш роса з дубів поволі Жалібно стікає (С. Словник української мови у 20 томах
  7. стікати — ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  8. стікати — Стіка́ти, -ка́ю, -ка́єш; стекти́, стечу́, стече́ш, стечу́ть; стік, стекла́, стекли́; сті́кши; стечи́, стечі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стікати — СТІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТЕКТИ́, стечу́, стече́ш; мин. ч. стік, стекла́, ло́; док. 1. Текти вниз (про рідину). І ніхто їх [померлих] не ховає, Сліз не проливає; Лиш роса з дубів поволі Жалібно стікає (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  10. стікати — Стіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. стекти, стечу, -чеш, гл. 1) Стекать, стечь. Як добрий став, — риба буде, а стече, — болото буде. Ном. № 7157. 2) Сдѣлаться тощимъ, захирѣть (о растеніи)? (Пшениця) на вмолот не теє. Словник української мови Грінченка