1. Великий тлумачний словник сучасної мови

судимість

суди́мість

-мості, ж.

Правовий наслідок засудження особи за вчинений злочин.

Зняти судимість — перестати враховувати засудження в минулому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судимість — суди́мість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. судимість — СУДИ́МІСТЬ, мості, ж. Правовий наслідок засудження особи за вчинений злочин. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину... Словник української мови у 20 томах
  3. судимість — СУДИ́МІСТЬ, мості, ж. Правовий наслідок засудження особи за вчинений злочин. Народними суддями і народними засідателями не можуть бути обрані особи, які мають судимість (Рад. суд охороняє права.., 1964, 28); — Я заплямований. Словник української мови в 11 томах