судія

судія́

-ї, ч., книжн., уроч.

Те саме, що суддя 1), 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судія — судія́ іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири судії́ Орфографічний словник української мови
  2. судія — СУДІЯ́, ї́, ч., книжн., уроч. Те саме, що суддя́ 1, 3. Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи (І. Франко); Буду пильно наглядати – Книжку ти яку читаєш, З ким говориш, де буваєш... Твій я буду судія (А. Кримський); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. судія — СУДІЯ́, ї́, ч., книжн., уроч. Те саме, що суддя>́ 1, 3. Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи (Фр., II, 1950, 348); Буду пильно наглядати — Книжку ти яку читаєш, З ким говориш, де буваєш… Твій я буду судія (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах