1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сумовито

сумови́то

присл.

1》 Присл. до сумовитий 1), 3).

2》 у знач. присудк. сл. Про почуття суму, журби або туги за ким-, чим-небудь; сумно.

|| Про ситуацію, яка викликає, навіває сум.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумовито — сумови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сумовито — див. тривожно Словник синонімів Вусика
  3. сумовито — СУМОВИ́ТО, присл. 1. Присл. до сумови́тий 1, 3. – Скрізь панує неправда в світі, – сказав сумовито Роман (І. Нечуй-Левицький); Чорні брови сумовито зійшлися над темними очима (С. Журахович); У замуленому озерці сумовито кумкали жаби (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. сумовито — Сумови́то, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сумовито — СУМОВИ́ТО, присл. 1. Присл. до сумови́тий 1, 3. — Скрізь панує неправда в світі, — сказав сумовито Роман (Н.-Лев., VI, 1966, 411); Чорні брови сумовито зійшлися над темними очима (Жур., Звич. Словник української мови в 11 томах