1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сундучок

сундучо́к

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до сундук.

|| Скринька з ручкою, признач. для дорожніх речей, інструментів тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сундучок — сундучо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сундучок — СУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сунду́к. На дерев'яному сундучку, покритому домотканою кольоровою плахтою, як завжди, сиділа Таня (В. Гжицький); // Скринька з ручкою, признач. для дорожніх речей, інструментів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. сундучок — СУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сунду́к. На дерев’яному сундучку, покритому домотканою кольоровою плахтою, як завжди, сиділа Таня (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 350); // Скринька з ручкою, признач. для дорожніх речей, інструментів і т. ін. Словник української мови в 11 томах