1. Великий тлумачний словник сучасної мови

супутник

супу́тник

-а, ч.

1》 Той, хто йде, їде, подорожує і т. ін. разом із ким-небудь.

|| Той, хто постійно перебуває, живе, працює і т. ін. з ким-небудь.

|| перен. Те, що завжди потрібне кому-небудь і постійно супроводжує його.

Супутник життя — про чоловіка (у 2 знач.).

2》 Те, що тісно пов'язане з чим-небудь.

|| Те, що росте, зустрічається і т. ін. разом із чим-небудь або поблизу чогось.

Місто-супутник — місто, яке розташовується в приміській зоні великого міста й має з ним безпосередні виробничо-економічні та культурні зв'язки.

3》 Небесне тіло, яке рухається навколо планети або зірки.

Штучний супутник — запущені у космос із дослідницькою метою снаряд, пристрій, які рухаються за інерцією навколо небесного тіла.

4》 Про філіал промислового підприємства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супутник — супу́тник 1 іменник чоловічого роду, істота особа супу́тник 2 іменник чоловічого роду небесне тіло Орфографічний словник української мови
  2. супутник — Подорожник, як ім. подорожній; (мандрів) товариш; (- книгу) П. помічник, порадник; (плянети) сателіт; (життя) ІД. дружина <�чоловік або жінка>. Словник синонімів Караванського
  3. супутник — Імітація теми фуги — вождя у квінту чи кварту, якапроводиться в іншому голосі (див. Риспоста). Словник-довідник музичних термінів
  4. супутник — СУПУ́ТНИК, а, ч. 1. Той, хто йде, їде, подорожує і т. ін. разом із ким-небудь. Ні княгиня Ольга, ні її супутники не нарікали, що поїхали через гори (С. Скляренко); – Мій супутник запропонував піти до вагона-ресторану повечеряти (М. Словник української мови у 20 томах
  5. супутник — СУПУ́ТНИК (небесне тіло, яке рухається навколо планети або зірки), САТЕЛІ́Т, ШТУ́ЧНИЙ СУПУ́ТНИК (пристрій, запущений у космос людиною). Супутники Юпітера; Йду. Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок. Словник синонімів української мови
  6. супутник — СУПУ́ТНИК, а, ч. 1. Той, хто йде, їде, подорожує і т. ін. разом із ким-небудь. Ні княгиня Ольга, ні її супутники не нарікали, що поїхали через гори (Скл., Святослав, 1959, 213); — Мій супутник запропонував піти до вагона-ресторану повечеряти (Трубл. Словник української мови в 11 томах