1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сутулий

суту́лий

-а, -е.

Із трохи згорбленою спиною і висунутими наперед плечима (про людину, постать).

|| у знач. ім. сутулий, -лого, ч.; сутула, -лої, ж. Людина, яка має трохи згорблену спину і висунуті наперед плечі.

|| Трохи згорблений (про спину), висунутий наперед (про плечі).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутулий — суту́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сутулий — моск. горбуватий горбуватий Словник чужослів Павло Штепа
  3. сутулий — СУТУ́ЛИЙ, а, е. Із трохи згорбленою спиною і висунутими наперед плечима (про людину, постать). Високий, сутулий, у брезентовому плащі, він ходив із сажнем по полю (Григорій Тютюнник); Спустілим скотним двором мовчазно прочвалало двоє літніх людей... Словник української мови у 20 томах
  4. сутулий — СУТУ́ЛИЙ, а, е. Із трохи згорбленою спиною і висунутими наперед плечима (про людину, постать). Високий, сутулий, у брезентовому плащі, він ходив із сажнем по полю (Тют. Словник української мови в 11 томах