1. Орфографічний словник української мови

сутулий

суту́лий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутулий — моск. горбуватий горбуватий Словник чужослів Павло Штепа
  2. сутулий — СУТУ́ЛИЙ, а, е. Із трохи згорбленою спиною і висунутими наперед плечима (про людину, постать). Високий, сутулий, у брезентовому плащі, він ходив із сажнем по полю (Григорій Тютюнник); Спустілим скотним двором мовчазно прочвалало двоє літніх людей... Словник української мови у 20 томах
  3. сутулий — -а, -е. Із трохи згорбленою спиною і висунутими наперед плечима (про людину, постать). || у знач. ім. сутулий, -лого, ч.; сутула, -лої, ж. Людина, яка має трохи згорблену спину і висунуті наперед плечі. || Трохи згорблений (про спину), висунутий наперед (про плечі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сутулий — СУТУ́ЛИЙ, а, е. Із трохи згорбленою спиною і висунутими наперед плечима (про людину, постать). Високий, сутулий, у брезентовому плащі, він ходив із сажнем по полю (Тют. Словник української мови в 11 томах