1. Орфографічний словник української мови

сутулити

суту́лити

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутулити — СУТУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого, що. 1. Горбити (спину), висувати наперед (плечі). Руки тримав [Роман Петрович] у кишенях штанів, а широкі плечі сутулив так, наче було йому холодно (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  2. сутулити — -лю, -лиш, недок., перех. 1》 Горбити (спину), висувати наперед (плечі). 2》 тільки 3 ос. Робити сутулим, гнути (про тяжку працю, хворобу, переживання і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сутулити — СУТУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. 1. Горбити (спину), висувати наперед (плечі). Руки тримав [Роман Петрович] у кишенях штанів, а широкі плечі сутулив так, наче було йому холодно (Коз., Сальвія, 1959, 53). 2. тільки 3 ос. Словник української мови в 11 томах