1. Великий тлумачний словник сучасної мови

східці

схі́дці

-ів, мн. (одн. східець, -дця, ч.).

1》 Горизонтальні виступи, поперечини, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись.

2》 тільки мн. Те саме, що сходи II 1).

3》 перен., рідко. Те саме, що щабель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. східці — схі́дці множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. східці — мн. (мармурові) сходи, (драбини) шаблі, од. СХІДЕЦЬ, сходинка, щаблина Словник синонімів Караванського
  3. східці — [сх’ідз'ц'і] -ц'іў Орфоепічний словник української мови
  4. східці — СХІ́ДЦІ, ів, мн. (одн. схі́дець, дця, ч.). 1. Горизонтальні виступи, перекладини, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись. Посідали [Женя і Ярошенко] на трухлявому східці на сходах (С. Васильченко); З тої ж ночі почались допити. Словник української мови у 20 томах
  5. східці — II. СХО́ДИ мн. (споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь угору або спускаючись звідкись униз), СХО́ДКИ діал.; СХІ́ДЦІ (сходи взагалі або підніжка для входу в вагон і т. ін.). Словник синонімів української мови
  6. східці — Схі́дці, -дців, -дцям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. східці — СХІ́ДЦІ, ів, мн. (одн. схі́дець, дця, ч.). 1. Горизонтальні виступи, перекладини, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись. Посідали [Женя і Ярошенко] на трухлявому східці на сходах (Вас., Вибр. Словник української мови в 11 томах