1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сьорбання

сьо́рбання

-я, с., розм.

Дія за знач. сьорбати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сьорбання — сьо́рба́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сьорбання — СЬО́РБА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. сьо́рба́ти і звуки, утворювані цією дією. Усі їли мовчки, тілько й чути було в хаті сьорбання та гучне плямкання голодних гостей, котрі, може, вже тиждень не їли гарячої страви (І. Словник української мови у 20 томах
  3. сьорбання — СЬО́РБА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. сьо́рба́ти і звуки, утворювані цією дією. Усі їли мовчки, тілько й чути було в хаті сьорбання та гучне плямкання голодних гостей, котрі, може, вже тиждень не їли гарячої страви (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах