сільський
сільськи́й
-а, -е.
1》 Прикм. до село 1).
|| Який міститься на території села.
|| Який відбувається у селі.
|| Який живе, працює у селі.
|| у знач. ім. сільські, -ких, мн. (одн. сільський, -кого, ч.; сільська, -кої, ж.). Ті, що живуть у селі.
|| Власт. селу, жителям села. Сільські звичаї.
|| Пов'язаний з управлінням і самоврядуванням села.
Сільська община іст. — форма громадських відносин, що виникла в процесі розпаду первісного родового ладу.
Сільська рада іст. — місцевий виборний орган державної влади на селі.
2》 Який міститься поза межами міста, передмістя; не міський. Сільська місцевість.
|| Власт. не міській місцевості.
3》 рідко. Те саме, що сільськогосподарський 3).
Сільське господарство — галузь народного господарства, що охоплює різні види рослинництва, тваринництва.
Значення в інших словниках
- сільський — сільськи́й прикметник Орфографічний словник української мови
- сільський — СІЛЬСЬКИЙ – СЕЛЯНСЬКИЙ Сільський. Прикм. від село. Селянський. Прикм. від селянин. Літературне слововживання
- сільський — з. хуторний, (пейзаж) не міський, (збір) селянський, (- країну) аґрарний, сільсько-господарський, не індустріяльний. Словник синонімів Караванського
- сільський — див. селянин; селянський Словник синонімів Вусика
- сільський — [с'іл'с'кий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- сільський — СІЛЬСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до село́ 1. Петро Гарасимів учащав три роки до сільської школи і скінчив її (І. Франко); Розказував [Максим] про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам... (Панас Мирний); // Який міститься на території села. Словник української мови у 20 томах
- сільський — Сільськи́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сільський — СІЛЬСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до село́ 1. Петро Гарасимів учащав три роки до сільської школи і скінчив її (Фр., IV, 1950, 30); Розказував [Максим] про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам… (Мирний, І, 1949, 215)... Словник української мови в 11 томах
- сільський — Сільський, -а, -е Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1313. Словник української мови Грінченка