темничний

Значення в інших словниках

1. темничний — темни́чний прикметник поет., арх. Орфографічний словник української мови
2. темничний — ТЕМНИ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Прикм. до темни́ця. Спалахнула ясна блискавиця, посліпила всю турецьку варту, пропалила всі темничні двері, просвітила вілі шлях до брата (Леся Українка); Темничні мури; // Який відбувається в темниці. Катування темничні страшні Не лякали: уміла терпіти! (М. Вороний). Словник української мови у 20 томах
3. темничний — Темни́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. темничний — ТЕМНИ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Прикм. до темни́ця. Спалахнула ясна блискавиця, посліпила всю турецьку варту, пропалила всі темничні двері, просвітила вілі шлях до брата (Л. Укр., І, 1951, 392); Темничні мури; // Який відбувається в темниці. Словник української мови в 11 томах
5. темничний — Темни́чний, -а, -е 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк. Словник української мови Грінченка