1. Великий тлумачний словник сучасної мови

теодицея

теодице́я

-ї, ж.

Релігійно-філософське вчення, що пояснює існування Бога як творця і правителя світу поряд з існуванням темних сторін буття та узгоджує наявність зла й несправедливості з ідеєю мудрості, благості та всемогутності Бога.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теодицея — теодице́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. теодицея — теодице́я (франц. théodicée, від грец. θεός – бог і δίκη – справедливість) «боговиправдання»; релігійно-філософське вчення, яке ставить собі за мету усунути суперечність між вірою у всемогутнього справедливого бога й наявністю зла на землі «доказом» того, що саме зло є добром. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. теодицея — ТЕОДИЦЕ́Я, ї, ж. Релігійно-філософське вчення, яке ставить усунути суперечність між вірою у всемогутнього справедливого бога й наявністю зла на землі, виходячи з того, що саме зло є добром. Словник української мови у 20 томах