1. Великий тлумачний словник сучасної мови

терти

те́рти

тру, треш; мин. ч. тер, терла, терло; наказ. сп. три, тріть; недок., перех.

1》 Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні.

|| Такими ж рухами очищати що-небудь від бруду, різних нашарувань і т. ін.

|| Розтирати тіло людини або яку-небудь його частину.

|| Піддавати механічній дії; м'яти.

2》 Подрібнювати що-небудь на тертці.

3》 Очищати волокно на терниці від костриці.

4》 також без додатка. Спричиняти біль, пошкодження шкіри внаслідок частого дотику (про тісний або грубий одяг, взуття тощо).

5》 розм., рідко. Викликати хворобливі відчуття, дошкуляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терти — те́рти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. терти — Витирати, натирати, протирати, обтирати, перетирати, (тіло) розтирати, (шкіру) шмугляти, (підлогу) шарувати; (у пальцях) м'яти; (руки) затирати; (- чобіт) СОВ. муляти, тиснути, гризти. Словник синонімів Караванського
  3. терти — I видраювати, видряпувати, витирати, вичерсувати, вишатирювати, вишкрібати, вишкрябувати, вишмуглювати, вишмулювати, драїти, дряпати, надраювати, натирати, нашатирювати, нашмуглювати, нашмулювати, скребти, шарувати, шатирити, шкрябати, шмугляти, шмуляти, черсати, чистити II див. м'яти Словник синонімів Вусика
  4. терти — [тертие] тру, треш, треимо, треите; нак. три, тр'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. терти — ТЕ́РТИ, тру, треш; мин. ч. тер, ла, ло; наказ. сп. три, тріть; недок., кого – що. 1. Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні. Хлопець то червоніє, то біліє, він тремтячою рукою тре чоло (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. терти — Тру, треш, недок. 1. Говорити. Досить вже мені терти про свої проблеми, давай краще подумаємо, як їх вирішити. 2. Мати справи з кимось. Терти з кимось про оборутку. Словник сучасного українського сленгу
  7. терти — мо́ркву те́рти кому. Глузувати, кепкувати з кого-небудь; уїдливо дошкуляти комусь. Усі ми, парубки в селі, дуріли за нею. А вона, бестія, всім моркву терла, аж поки десь не наскочила на свойого (свого) (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  8. терти — НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок. Словник синонімів української мови
  9. терти — Те́рти, тру, треш, тре; тер, те́рла, те́рли; те́ртий; три, тріть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. терти — ТЕ́РТИ, тру, треш; мин. ч. тер, ла, ло; наказ. сп. три, тріть; недок., перех. 1. Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні. Словник української мови в 11 томах
  11. терти — Те́рти, -тру, -треш гл. 1) Тереть, молоть. Коноплі терти. Луб. Терти табаку. Шейк. 2) Тереть, потирать. Тре собі руки. Рудч. Ск. II. 75. 3) Утаптывать, сглаживать. Нехай мруть та дорогу труть, а ми сухарів насушим та додому рушим. Чуб. І. 251. дні те́рти. Словник української мови Грінченка