1. Великий тлумачний словник сучасної мови

товк

I -у, ч., діал.

Глузд, розум.

|| Толк.

Давати товк — а) (кому) давати пораду, як діяти; б) (чому) робити лад, порядок.

II виг., розм., рідко.

Уживається як присудок за знач. товкти 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товк — Глузд, слушність, пуття, розум, користь, див. сенс, смисл Словник чужослів Павло Штепа
  2. товк — ТОВК¹, у, ч., діал. Глузд, розум. [Захарко:] От за те я тебе й бив, що ти п'єш без товку, що дуже ласа до чарки (М. Кропивницький); // Толк. Який ум, такий і товк (прислів'я); Бачив я, живучи стільки на світі, усякі любові і який з них товк бува (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. товк — ТОВК¹, у, ч., діал. Глузд, розум. [Захарко:] От за те я тебе й бив, що ти п’єш без товку, що дуже ласа до чарки (Кроп., II, 1958, 141); // Толк. Який ум, такий і товк (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  4. товк — Товк, -ку I м. Толкъ. У нашому пов — ку чортимає шовку. Ном. № 6655. --------------- Товк! II меж. Толкъ! Він мене товк під бік. Шейк. Словник української мови Грінченка