1. Великий тлумачний словник сучасної мови

толковий

толко́вий

-а, -е, розм., рідко.

1》 Розумний, розсудливий; діловий, тямущий.

2》 Змістовний, слушний; зрозумілий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толковий — ТОЛКО́ВИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Розумний, розсудливий; діловий, тямущий. Опонентів було аж п'ять, з них толкових два (Леся Українка); – Вона [земля] не дорожче людей, – відповів Тимофій. – Ти ж, Супруне, толковий чоловік, зрозумій усе (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. толковий — ТОЛКО́ВИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Розумний, розсудливий; діловий, тямущий. Опонентів було аж п’ять, з них толкових два (Л. Укр., V, 1956, 380); — Вона [земля] не дорожче людей,— відповів Тимофій. Словник української мови в 11 томах