1. Великий тлумачний словник сучасної мови

торки

то́рки

-ів, мн. (одн. торк, -а, ч.).

Тюркські племена, які кочували в південноруських степах у 10-13 ст.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торки — ТО́РКИ, ів, мн. (одн. торк, а, ч.). Тюркські племена, які кочували в південноруських степах у Х-XIII ст. Половці вперше з'явилися на Русі в середині XI століття, витіснивши з причорноморських степів своїх попередників – торків (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. торки — Тюркомовні племена, частина огузів, які не перейшли у мусульманство (вперше згадуються в працях Гардізі та Костянтина VII Багрянородного, X ст.); рятуючись від засухи, переселилася у верхів'я Амудар'ї з басейну... Універсальний словник-енциклопедія
  3. торки — ТО́РКИ, ів, мн. (одн. торк, а, ч.). Тюркські племена, які кочували в південноруських степах у Х-XIII ст. Половці вперше з’явилися на Русі в середині XI століття, витіснивши з причорноморських степів своїх попередників — торків (Наука.. Словник української мови в 11 томах