тост
I -а, ч.
Підсмажений або підсушений тонкий шматочок хліба.
II -у, ч.
Коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випити чарку на честь кого-, чого-небудь. Підняти тост.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тост — Його можна виголошувати, пропонувати, а не піднімати і не підносити (як часто кажуть в усному мовленні). Піднімають келих, а не тост. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- тост — тост іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тост — Заздоровиця Словник чужослів Павло Штепа
- тост — (англ. toast, від лат. panis tostus – підсмажений хліб) 1. Застольна промова з побажанням. 2. Підсмажені шматочки хліба. Словник іншомовних слів Мельничука
- тост — ТОСТ¹, а, ч. Підсмажений або підсушений тонкий шматочок хліба. ТОСТ², у, ч. Коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випити чарку на честь кого-, чого-небудь. Пан радник був відомий своєю слабістю виголошувати тости (І. Словник української мови у 20 томах
- тост — ТОСТ (коротка застільна промова), ЗАЗДОРО́ВНИЦЯ, ЗАЗДОРО́ВНЕ СЛО́ВО. Було пиво. В сусідній кімнаті була й "миколаївська".. Були тости (М. Хвильовий). Словник синонімів української мови
- тост — Тост, -та; то́сти, -тів (англ.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тост — ТОСТ, у, ч. Коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випити чарку на честь кого-, чого-небудь. Пан радник був відомий своєю слабістю виголошувати тости (Фр. Словник української мови в 11 томах