тост

Його можна виголошувати, пропонувати, а не піднімати і не підносити (як часто кажуть в усному мовленні). Піднімають келих, а не тост.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тост — тост іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тост — Заздоровиця Словник чужослів Павло Штепа
  3. тост — (англ. toast, від лат. panis tostus – підсмажений хліб) 1. Застольна промова з побажанням. 2. Підсмажені шматочки хліба. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тост — ТОСТ¹, а, ч. Підсмажений або підсушений тонкий шматочок хліба. ТОСТ², у, ч. Коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випити чарку на честь кого-, чого-небудь. Пан радник був відомий своєю слабістю виголошувати тости (І. Словник української мови у 20 томах
  5. тост — I -а, ч. Підсмажений або підсушений тонкий шматочок хліба. II -у, ч. Коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випити чарку на честь кого-, чого-небудь. Підняти тост. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тост — ТОСТ (коротка застільна промова), ЗАЗДОРО́ВНИЦЯ, ЗАЗДОРО́ВНЕ СЛО́ВО. Було пиво. В сусідній кімнаті була й "миколаївська".. Були тости (М. Хвильовий). Словник синонімів української мови
  7. тост — Тост, -та; то́сти, -тів (англ.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тост — ТОСТ, у, ч. Коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випити чарку на честь кого-, чого-небудь. Пан радник був відомий своєю слабістю виголошувати тости (Фр. Словник української мови в 11 томах