точило

точи́ло

-а, с.

Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою якого гострять різальні й колючі інструменти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. точило — точи́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. точило — ТОЧИ́ЛО, а, с. Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою яких гострять різальні й колючі інструменти. Під кузнею в невеличкім піддашку обік точила стоїть пара возових коліс, які принесено до ковання [кування] (І. Словник української мови у 20 томах
  3. точило — точи́ти кров з се́рця чийого. Завдавати комусь душевного болю, страждань. (Рябина:) Пане писарю, не точи ти послідньої (останньої) крови (крові) з мого серця! (І. Франко). кров точи́ло з се́рця, безос. Фразеологічний словник української мови
  4. точило — ТОЧИ́ЛО, а, с. Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою яких гострять різальні й колючі інструменти. Під кузнею в невеличкім піддашку обік точила стоїть пара возових коліс, які принесено до ковання [кування] (Фр. Словник української мови в 11 томах