точило
точи́ти кров з се́рця чийого. Завдавати комусь душевного болю, страждань. (Рябина:) Пане писарю, не точи ти послідньої (останньої) крови (крові) з мого серця! (І. Франко). кров точи́ло з се́рця, безос. Замикався тісний залізний обруч над нещасливою голівонькою, гострими ранами, замість цвітів (квітів), сипало, кров точило з серця (Г. Хоткевич).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- точило — точи́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- точило — ТОЧИ́ЛО, а, с. Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою яких гострять різальні й колючі інструменти. Під кузнею в невеличкім піддашку обік точила стоїть пара возових коліс, які принесено до ковання [кування] (І. Словник української мови у 20 томах
- точило — -а, с. Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою якого гострять різальні й колючі інструменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- точило — ТОЧИ́ЛО, а, с. Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою яких гострять різальні й колючі інструменти. Під кузнею в невеличкім піддашку обік точила стоїть пара возових коліс, які принесено до ковання [кування] (Фр. Словник української мови в 11 томах