трохей

трохе́й

-я, ч.

В античному віршуванні – двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складом; хорей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трохей — трохе́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трохей — трохе́й (τροχαίος) в античному віршуванні назва хорею. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. трохей — ТРОХЕ́Й, я, ч. В античному віршуванні – двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складом; хорей. [Меценат:] Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин. Словник української мови у 20 томах
  4. трохей — ТРОХЕ́Й, я, ч. В античному віршуванні — двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складом; хорей. [Меценат:] Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин. Словник української мови в 11 томах