трохей
трохе́й
-я, ч.
В античному віршуванні – двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складом; хорей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трохей — трохе́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- трохей — трохе́й (τροχαίος) в античному віршуванні назва хорею. Словник іншомовних слів Мельничука
- трохей — ТРОХЕ́Й, я, ч. В античному віршуванні – двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складом; хорей. [Меценат:] Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин. Словник української мови у 20 томах
- трохей — ТРОХЕ́Й, я, ч. В античному віршуванні — двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складом; хорей. [Меценат:] Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин. Словник української мови в 11 томах